Команда BRYLIANT LAW GROUP захистили інтереси клієнта у справі про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.
За своєю суттю, відшкодування в порядку регресу – це право зворотної вимоги до винної особи, тобто особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Держава, територіальні громади, юридичні особи також мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення.
Для пред’явлення регресної вимоги та подальшого стягнення шкоди у порядку регресу необхідно дотримання ряду юридично значущих умов, а саме:
- Наявність встановленого факту завдання шкоди. Перш за все, має бути доведено, що шкода дійсно мала місце, тобто зафіксований сам факт її заподіяння.
- Виплата (відшкодування) шкоди основному потерпілому. Регресна вимога можлива лише у випадку, коли особа вже здійснила відшкодування шкоди безпосередньо потерпілій стороні.
- Доведення вини особи, до якої пред’являється регресна вимога. Для успішного стягнення шкоди у порядку регресу необхідно довести, що саме дії (або бездіяльність) конкретної особи спричинили заподіяну шкоду, і що така особа несла відповідальність за її виникнення згідно із законом або договором.
- Дотримання строків позовної давності. Подання регресної вимоги має бути здійснене у межах встановленого законом строку позовної давності. Недотримання цього строку може стати підставою для відмови у задоволенні позову, навіть якщо всі інші умови дотримано.
Позов Військової частини мотивовано тим, що Позивач, який керував автомобілем, в якому перебувала ще одна особа, під час руху з збільшивши швидкість та не впоравшись із керуванням, порушив правила дорожнього руху, що призвело до настання дорожньо транспортної пригоди, внаслідок якої інша особа отримала тілесні ушкодження.
Рішенням суду у адміністративній справі зобов`язано Військову частину нарахувати та виплатити військовослужбовцю, який отримав травму у період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168.
В подальшому, виплата такої винагороди стала підставою для звернення і з позовом ВЧ до нашого клієнта у цивільній справі, чим фактично прирівняно здійснення такої виплати до відшкодування шкоди в порядку ст.1191 ЦК України.
Нами було доведено, що у даній справі відсутнє основне (деліктне) зобов’язання, яке припинилося унаслідок нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, та яке б слугувало подальшою підставою для виникнення нового (регресного) зобов’язання, в межах якого у Військової частини виникло право регресної вимоги до нашого клієнта.
За рішенням суду у задоволенні позовних вимог Військової частини було відмовлено повністю.